Хто онлайн

На даний момент 8 гостей на сайті

Погода

Наші контакти

Рокосівська сільська рада:

90410,  с.Рокосово,

вул. Центральна, №90

Сільський голова:

Джуга Павло Іванович

e-mail: rada.rokosovo@mail.ru

офіційний сайт:

sr-rokosovo.gov.ua

Дорогі односельці! PDF Друк

Звертаюсь до вас з порханням прочитати розміщений на сайті проект книги про село та надати пропозиції необхідних уточнень протягом тижня

З повагою, Степан Поп!

ROKOSOVO-INFO.COM.UA

 
ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ PDF Друк


ЗВІТ 

 

ПРО СТРАТЕГІЧНУ 

 

ЕКОЛОГІЧНУ 

 

ОЦІНКУ

до детального плану  території для

будівництва та обслуговування житлового

будинку господарських будівель та споруд в

с Рокосово, вул.. Центральна, б/н

Хустського району,

Закарпатської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



2019

 



ЗМІСТ

1.

Вступ

 

2.

Анотація

 

3.

Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування

 

4.

Характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень

 

5.

Характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

 

6.

Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

 

7.

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

 

8.

Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

 

9.

Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

 

10.

Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

 

11.

Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

 

12.

Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

 

13.

Резюме нетехнічного характеру інформації

 

14.

Додатки

 

 

 

  

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм для забезпечення збалансованого (сталого) розвитку.

В Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки

 

Анотація

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» (ухвалено Верховною Радою України 21 грудня 2010 року). В цьому законі СЕО згадується в основних принципах національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики та показниках ефективності Стратегії. Зокрема, одним з показників цілі 4 Стратегії «Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління».

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012 р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».

21 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано нову редакцію законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстраційний № 6106). Метою законопроекту є встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування на довкілля. Законопроект, розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» був ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.

Закон встановлює в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні програми, повинні, у першу чергу, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням необхідних імовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.

Задля попереднього вивчення думки жителів с. Рокосово щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в с. Рокосово, вул.. Центральна, б/н , Хустського району, Закарпатської області було проведено попередні збори в с. Рокосово в ході яких мешканці даного населеного пункту надали згоду на виготовлення необхідної містобудівної та екологічної документації щодо житлового будинку.

В рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту Детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд будо складено Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та опубліковано її в ЗМІ,

Протягом громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегії екологічної оцінки (15 календарних днів) звернень, зауважень та пропозицій від громадськості не надходило.

3. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування

Документом державного планування в даному випадку є Детальний план території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель для ведення особистого селянського господарства в землі для будівництва та обслуговування садового будинку розташованої   в с. Рокосово, вул.. Центральна, б/н   , Хустського району, Закарпатської області.

Основною метою ДПТ було відобразити поточний стан соціального та економічного розвитку с. Рокосово і дати уточнення раніше розробленій містобудівній документації.

Детальний план території розробляється на земельну ділянку в с. Рокосово, вул.. Центральна, б/н для розміщення окремого об’єкта будівництва – на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Детальний план території розроблено згідно рішення Рокосівської сільської ради № 435 ІХ сесії VII скликання від 20.12.2018 р. про надання дозволу на розроблення детального плану території.

Під час проектування детального плану враховано містобудівну документацію вищого рівня:

- генеральний план с. Рокосово.

Об’єктом планованої діяльності є нове будівництво садового будинку.

Розташування майданчика відносно інших об’єктів:

- з сходу – землями гр.. Рабцюн Ю.В.;

- з півдня –землями загального користування (вул.. Центральна);

- з півночі – землями Рокосівської сільської ради ;

- з заходу – землями Рокосівської сільської ради.

На земельній ділянці відсутні будівлі, споруди та багаторічні зелені насадження. Екологічні, санітарно-епідеміологічні, протипожежні і містобудівні обмеження щодо планованої діяльності:

1-   На ділянці проектування та на суміжних територіях інженерні мережі представлені повітряні лінії електропередач ЛЕП 0,4кВ охоронна зона від яких становить 2м в кожен бік

Об’єкти культурної спадщини на даній земельній ділянці відсутні.

При проектуванні дотримано умови п. 4.3. «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України «173 від 19.06.1996)

 

Детальний план території земельної ділянки площею 0, 1415 га щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованої   в с. Рокосово, вул.. Центральна, б/н, Хустського району, Закарпатської області, розроблений з урахуванням прогресивних технологій, ефективного використання територій, чіткого функціонального зонування, транспортних та пішохідних потоків, створення нормальних умов для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Планувальна структура ДПТ визначилася цільовим призначенням об’єкту, транспортними зв’язками основних та допоміжних будівель та споруд, існуючим рельєфом місцевості, санітарними та протипожежними нормами.

Архітектурно планувальне рішення сформоване на підставі аналізу існуючої ситуації, враховуючи особливості території з точки зору санітарно-гігієнічних умов, інженерного забезпечення об’єктів будівництва та ін.

Проектним планом передбачено розділення території на наступні функціональні зони:

- Зона основного призначення;

- Зона господарчого блоку;

- Зона проїздів, під’їздів та пішохідних доріжок;

- Зона зелених насаджень спеціального призначення.

Схему інженерної підготовки території, що проектується, розроблено згідно планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:500 і виконано у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2018. Вертикальне планування території виконано з ув'язкою системи водовідведення при урахуванні максимального збереження природного рельєфу, ґрунтового покриву та існуючих зелених насаджень, а також з урахуванням наступних вимог:

– максимального збереження рельєфу

– абсолютні відмітки на проектованій території коливаються від 412,36-415,71 м;

– максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

– відведення поверхневих вод;

– мінімального обсягу земляних робіт і мінімального дисбалансу земляних мас.

На проїздах пропонується влаштування асфальтобетонного покриття.

Відведення поверхневих вод з проектованої території здійснюється по ухилам.

До початку виконання будівельних робіт родючий шар ґрунту необхідно зняти з території для подальшого використання при відновленні (рекультивації) порушених і малопродуктивних земель, а також при впорядкуванні і озелененні території. Баланс родючого шару ґрунт необхідно розрахувати на підставі проведених геологічних вишукувань.

Відведення дощового стоку передбачено відкритою та закритою мережею самопливної дощової каналізації, який скидається у місцевий водотік.

Джерела забруднення поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території проектування відсутні.

Загальна площа території в межах розробки ДПТ становить 0, 1415 га. Для забезпечення будівництва планується запроектувати наступні інженерні мережі та обладнання:

Водопостачання

Для забезпечення проектних об’єктів, що розташовані на господарчому майданчику питною водою проектом передбачено 2 варіанти:

1). улаштування одного колодязя на території ДПТ

2). підключення до централізованого водопостачання села

Водовідведення

Побутова каналізація

Проектом передбачається влаштування самопливна каналізаційна мережа комунальної каналізації БІОТАЛ.

В подальшому при розробці генерального плану с. Рокосово, а саме схеми інженерних мереж, необхідно врахувати потреби об’єктів будівництва та обслуговування житлового будинку у каналізуванні та їх підключення до проектованої централізованої комунальної каналізаційної системи села.

Дощова каналізація

Для відведення поверхневих стоків з території, що проектується, враховуючи рельєф місцевості, передбачається здійснювати відкритою водовідвідною системою. Для очищення найбільш забрудненої частини дощових та талих вод містобудівною документацією передбачено використання очисних споруд. Продуктивність очисних споруд дощової каналізації, місце та розміри майданчиків для їх розташування, місце та умови скидання очищених дощових вод вирішуються на подальших стадіях проектування.

Санітарне очищення території

Сумарний об’єм твердих побутових відходів на розрахунковий період складе 5,55 тонн/на рік.

Вивіз сміття планується здійснювати по заявочній системі після укладання договору з компанією по вивозу відходів.

Знешкодження твердих відходів з території ДТП передбачено на найближчому існуючому полігоні після укладання договору з органами місцевого самоврядування.

Для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими відходами» ( постанова кабінету Міністрів від 04.04.2004 р. № 265) проектом передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.

Майданчики для встановлення контейнерів для сміття повинні бути огороджені і мати тверде покриття (асфальтове, бетонне). Для зберігання та тимчасового збирання побутових відходів рекомендується використовувати контейнери об’ємом 1,1м3 .

Електропостачання

Електропостачання проектованої забудови передбачається від існуючої електророзподільної системи села згідно технічних умов експлуатаційних служб. Розподілення електроенергії від трансформаторних підстанцій до проектованої території прийнято по існуючим повітряних лініях низької напруги 0.4кВ.

Всі інші конкретні питання по електропостачанню території ДПТ вирішуватимуться на наступних стадіях проектування.

Опалення будівлі

Опалення будівлі передбачається за рахунок генерації тепла від роботи теплових насосів типу «повітря-вода».

Також можна зробити висновок що Детальним планом території не передбачається реалізація видів планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.

4. Характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень

Рокосо́во (Рокосі́в) — село в Україні, в Хустському районі Закарпатської області. Рокосівська сільська рада.

Село Рокосово розташовано за 8 км на захід від районного центру — міста Хуста.

Село розкинулося амфітеатром у підніжжі та на нижніх схилах горбів Кайта, Сідло і Киригидь. Ці гори є відрогами масиву Тупий, який становить частину південного найнижчого гірського масиву Українських Карпат — Вигорлат-Гутинського.

Висота села над рівнем моря: біля сільської ради — 165 м, біля православної церкви — 178 м. Населення 5075 чоловік.

Через село протікають три потоки: Сільський і Киригидський зливаються у селі і впадають в яругу Мито за селом, а Ясінський потік тече через Забій і впадає у Мито окремо. Яруга Мито — це русло Молодої Тиси. На переправі через Молоду Тису у середні віки з купців брали мито і так утвердилася назва Мито.

Рівнинна частина села розташована на вищій терасі Притисянської долини, а нижня тераса — це заплава Тиси.

Перші поселенці на території села з'явилися у 1300 році, коли ця територія була подарована угорським королем Андрієм ІІІ магнатові Гунт — Позманю. У кінці XIV ст. землі села перейшли у власність Угочанського наджупана і власника Севлюша, а пізніше до феодала Уйгелі.

Село формувалося поступово з окремих осадових поселень, що мали свої назви. У 1359 році згадується поселення (Швидкий потік), що пізніше стало вулицею Киригидь. Інше поселення над Сільським потоком (1466 році), (земля, поле, двори). За 1546 р. згадується поселення (Лаз Деяка), (Ясенський потік) це Забій, (Гукливий потік) тепер частина Велика Копаня. Назва поселення Rakasz (Ракас) уперше в писемних записах з'явилася у 1666 р.

На початку XX століття населений пункт виступає в офіційних джерелах як «селище» ("nagyközseg" — статус, близький до містечкового) Передтисянського (Севлюшського) округу (повіту) Угочанського комітату.

Клімат

Хустський район розташований в центрі Закарпатської області в зоні Верхнєтисянської котловини і частково на території Притисянської низовини. Головні водні артерії району: ріки Ріка, Теребля, Тиса.

Для цього регіону, як в цілому для області, протягом року переважає західний висотний перенос повітряних мас. Більш рідко поступають континентальні повітряні маси з східних районів, а також з Арктики. В літній період, при жаркій погоді, спостерігається винос сухих жарких повітряних мас з північних районів Африки та Середземномор’я. Вологі повітряні маси з Атлантики в теплий період року приносять велику кількість опадів, утворюючи високу вологість   при відносно високій температурі повітря.

В цьому регіоні середня річна температура повітря коливається від 10º на півдні і до 7º в гірські частині. Середньомісячна температура самого холодного січня становить від   мін. 3º на півдні і до мін. 6º в гірській частині, а самого теплого червня, в межах 17-21º тепла. В спекотні літні дні (липень, серпень) абсолютний максимум температури може підвищуватись в низинно-передгірній зоні до 37.7º, в гірській до 34ºтепла. В період зимових відлиг – до 14-16º тепла.

Важливою характеристикою температурного режиму є дати появи заморозків восени і припинення їх весною. В гірсько-долинній зоні середня дата першого приморозку припадає на першу декаду жовтня, а останнього – на кінець квітня; в низинно-передгірній зоні – перший заморозок (середня дата) відмічається в середині жовтня, останній – кінець другої декади квітня.

Найбільш ранній осінній приморозок може виникнути в середині вересня, а останній весняний – в третій декаді квітня. Безморозний період, в середньому, становить 130-170 днів. Найбільший – 190-220 днів.

В районі відслідковується тенденція пониження температури з висотою, особливо в гірській частині. Температурний градієнт складає 0,8º. Зима в основному починається в кінця листопада і закінчується в третій декаді лютого – першій декаді березня. Триває зима, в середньому, 3-3,5 місяця, при суворих зимах до 4 місяців. Весна починається в першій - другій декаді березня і триває до середини травня, в горах – до першої декади червня. Літо закінчується в другій декаді вересня в низинно-передгірній зоні, а в кінці серпня – в гірсько-низинній зоні. В низинно-передгірній зоні літо триває більше чотирьох місяців, а в гірсько-долинній – біля трьох місяців. Осінь в низинно-передгірній зоні триває до початку грудня, а в гірсько-низинній – до третьої декади листопада.

Опади в Хустському районі випадають в достатній кількості. Зареєстровано максимальна їх кількість – 1500 мм, а в найбільш сухому 1961 році – тільки 618 мм.

В теплу частину року (квітень-жовтень) випадає 641 мм, в холодну (листопад-березень) – 454 мм. В низинно-передгірній зоні, в середньому, за рік буває 158 днів з опадами ≥ 0,1 мм; 127 днів - ≥0,5 мм і 7 днів з опадами ≥ 20мм. В гірській зоні: 192 дні - ≥ 0,1мм, 164 дні - ≥0,5мм, 16 днів - ≥20,0 мм. Добовий максимум зареєстрований в 1970році і становив 131 мм.

Сніговий покрив стійко утворюється тільки в гірській частині району, на низовині може утворюватися і сходити декілька разів на рік. В горах сталий сніговий покрив встановлюється в першій декаді листопада і утримується,   в середньому 90-100 днів, на низовині і в передгір’ї – в першій декаді грудня в утримується стало 1,0-1,5 місяця. В низинно-передгірній зоні сніговий покрив повністю сходить в кінці другої декади лютого, в горах – в кінці березня-початок квітня. Середня висота снігового покриву за зиму становить 40-50 см в горах і 15-20 см на низовині та передгір’ї. Максимальна висота снігового покриву в горах – 0,8-1,2 м. Найбільша висота снігового покриву і найбільші снігозапаси спостерігаються в кінці січня і в першій половині лютого.

Вологість повітря протягом року, в середньому, дорівнює 80-85%. Найбільша відносна вологість буває в зимові місяці. Дні, коли вологість повітря знижується до 30% і нижче називаються “сухими”. В році їх буває, в середньому, 9-10 днів. Найчастіше “сухі” дні відмічаються в квітні та в літні місяці.

Протягом року у землі переважають вітри східного , північно-східного і західного напрямку.

Середня річна швидкість вітру 1,2 м/с. декілька більша швидкість вітру в кінці весни і на початку літа.

В середньому в році буває 38 днів з туманом. Найбільш часто спостерігаються в січні-березні та жовтні-грудні в низинно-передгірній зоні, а в горах тумани інколи спостерігаються і в літній період. Найбільша кількість днів з туманом протягом року – 55.

У геологічному відношенні територія розташована у зоні Закарпатського внутрішнього прогину, що складений Мукачівською і Солотвинською улоговинами з накладеною на них Вигорлат-Гутинською грядою. До них з півдня прилягає Паннонський серединний масив. У районі   поширені осадочні та магматичні утворення від верхньо-протерозойських до четвертинних. У всіх тектонічних зонах, включаючи й зону Закарпатського внутрішнього прогину, зустрічаються відклади юрської системи. Відклади крейдової системи беруть участь у будові фундаменту Закарпатського внутрішнього прогину. До них тут відносять теригенно-карбонатну флішоїдного типу товщу, складену чорними аргілітами, алевролітами, пісковиками, мергелями й вапняками. Потужність цієї товщі сягає кількох сотень метрів.

До ерозійних морфоскульптур території відносять річкові долини, балки та яри. Річки переважно гірського типу і характеризуються глибоко - врізаними долинами.   За  походженням   долини     полігенетичні:   на   окремих     ділянках ерозійно-тектонічні,     на   інших   -     антецендентні.     Переважають   поперечні долини.   Балки і яри приурочені до міоценових і пліоцен-антропогенових утворень Річкові долини у межах Вигорлат-Гутинської гряди більш-менш розлогі, терасовані.     Руслові   утворення   четвертої   тераси     побудовані   дрібним галечником   з   великою     домішкою     червонувато-бурої   глини.   Галечники перекриваються лесоподібними суглинками.

Ґрунтовий покрив передгір’я на висоті від 175м до 275м В околицях Липчі Хустського району зберігся риф міоценового моря (багряникові вапняки), що заслуговує на охорону як геолого-геоморфологічна пам'ятка. У Драгові, де впадає потік Монастирський у Тереблю, відоме відслонення Кошелівськоїсвіти. В Хустському районі мають місце поклади кам’яної солі.

Чи не найбільшим природним багатством Хустського району є мінеральні води. Основні бальнеологічні ресурси складають 4 родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також багаточисельні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Серед водопроявів – хлоридні натрієві води, розсоли (Шаянське, Велятинське родовища, а також у с. Олександрівка) Солотвинської западини. Наявні мінеральні води можна використовувати як для пиття, так і для купання (ванни, басейни). Ще застосовуються для інгаляцій, виготовлення лікувальних солей, і, звичайно, розливу в пляшки.  Розливаються 4 види мінеральних вод – Хижанська, Шаянська, Нарцис та Драгівська.

Передгір'я сильно еродоване, має горбистий-увалистий і часто зсувний рельєф. Рівень підґрунтових вод після опадів піднімається до поверхні, чим обумовлюється оглеєння ґрунтів. В   умовах   промивного   й     застійно-промивного     водних   режимів   на малодренованому   й     переважно   нещебенистому   елювії-делювії   флішу     і магматичних   порід   утворилися   буроземно-підзолисті   ґрунти,     на   добре дренованих щебенюватих породах - бурі лісові. На глинистому делювії балок влягають дернові глейові, а на широких терасах річок - дернові опідзолені оглеєні ґрунти.

На надзаплавній терасі середньої течії Тиси, нижньої течії Ріки сформувалися дернові ґрунти. Вони мають різний ступінь опідзолення і оглеєння, тому виділяють такі їх відміни: дерново-опідзолені, глейові, дерново-глейові ґрунти. Перші розвинулись на підвищених ділянках тераси, де ґрунтові води залягають на більших глибинах; вони мають кращі водоповітряні властивості, але менш гумусовані. Дернові глейові ґрунти утворились там, де ґрунтові води залягають близько до поверхні, а після злив застоюються і на поверхні. Процес оглеєння охоплює весь профіль ґрунту, що негативно відбивається на рості дерев. Ґрунти при висиханні тріскаються на великі брили, це заважає їх обробітку.

складають буроземно-підзолисті ґрунти, які об’єднують у собі властивості підзолистих і бурих лісових ґрунтів. Материнська порода цих ґрунтів – щебенюватий делювій магматичних порід. Буроземно-підзолисті ґрунти сформовані також на виположених формах рельєфу на високих терасах річок. Профіль буроземно-підзолистих ґрунтів має значну глибину, але будова профілю та властивості його горизонтів спричиняють незадовільний водно-повітряний режим ґрунтів, що приводить до формування поверхневого стоку та розвитку ерозійних процесів.

У гірській частині морфологія     ґрунту дуже   одноманітна,   візуально     не   виділяються ні елювіальний, ні ілювіальний горизонти, немає істотних відмін в їх структурі та механічному складі. Ґрунти під буковими лісами на висоті до 700 м нрм відносять до світло-бурих гірсько-лісових, а розташовані вище - до темно-бурих гірсько-лісових. Підстилка з листя і гілочок бука, знизу напіврозкладена. Далі - 2-4   см,     темно-бурий,     дрібнозернистий,   свіжий,   пилувато-суглинковий   горизонт     з   включенням   щебеню     (15-20%), сильно пронизаний дрібними корінцями бука; перехід поступовий. Наступний - 4-49 см, темно-бурий, пухкий, свіжий, дрібнозернистий горизонт, неміцної структури, пилувато-суглинковий, зустрічається каміння, перехід помітний. Далі -   49-70 см, світло-бурий горизонт з сірим відтінком, ущільнений, вологий, середньосуглинковий, містить до 50% каміння і щебеню. Зрештою - 70-105 см, пальово-бурий горизонт, вологий, вивітрілий андезит, який переходить у гірську породу.

Гідрологічні умови та ґрунти

Найбільша річка Хустького району – Тиса. В межах району в Тису впадають річки: Ріка, Хустець (довжина 35 км, площа басейну – 108 км2, найбільша притока - Луковець), Боронявка (довжина 16 км, площа басейну – 40 км2) та Байлова (довжина 25 км, площа басейну – 121 км2). Через Хустський район протікає і ріка Теребля на якій біля с. Вільшани споруджено Тереблянське водосховище. Водосховище споруджене в 1955 році. Площа водного дзеркала – 80 га. (при мінімальному рівні води – 72 га, при максимальному – 90 га). Глибина – 8 м, довжина – понад 10 км, пересічна ширина – 100 м. Вміщує до 24 млн. м3 води. Максимальна температура верхніх шарів води 18°С, на глибині – 12°С.

Ріка - одна з найбільших правобережних приток Тиси - бере початок із джерела на схилі гори Чорна Ріпа на висоті 1120 м н. р. м. Довжина річки 92 км, площа водозбору 1240 км кв. До с. Торунь річка відома під назвою Прислоп і тече на південний схід. Після Торуня повертає на південний захід і продовжує свій путь по вузькій V-подібній долині з крутими залісеними схилами. Ширина долини по дну не перевищує 40 - 100 м. Середні витрати 24,7 м куб/с (м. Хуст). В Хустській улоговині, долина Ріки розширюється до 4 км. Ріка вільно протікає серед невисоких берегів, покритих полями, луками та пасовиськами. Ширина русла в межень 80 - 150 м, середня швидкість 0,4 - 0,8 м/с.

На території району розміщуються два солоні озера – одне біля с. Олександрівка (площа – 2,7 га), інше біля с. Данилово (площа – 2,5 га). Також є озеро вулканічного походження – Липовецьке. Розташовано воно поблизу с. Липовець на висоті 600 м н.р.м., площа – 0,3 га.

В Хустському районі на крутосхилі гори Городилів на висоті 460 м н.р.м. знаходиться водоспад Городилів площею 0,12 га.

Режим річок в Хустському районі різноманітний. Більшості річок притаманний гірський характер, проте Ріка має гірський характер лише до с. Березово, а нижче цього села – передгірно - рівнинний. Тиса межах Хустського району має передгірно-рівнинний характер.

Водність річок істотно змінюється протягом року. Характерною особливістю внутрірічкового розподілу стоку є наявність паводків на річках протягом більшої часини року, нестійкої літньо-осінньої та зимової межені та нечітко вираженого весняного водопілля, сформованого талими і дощовими водами.

Весь теплий період року характеризується частим випаданням зливових опадів, внаслідок чого на річках району щорічно утворюються дощові паводки. У середньому за рік спостерігається 8-10 паводків, в тому числі 1-4 з виходом на заплаву. Інтенсивна водовіддача водозборів при випаданні зливових опадів, а також значна пересіченість місцевості з великими похилами сприяють формуванню паводків з крутими підйомами та спадами рівнів води. Тому тривалість стояння високих рівнів незначна і не перевищує, як правило, 4 - 8 діб.

Осіння і зимова межені нетривалі та нестійкі внаслідок випадання дощів в осінній сезон і відлиг зимою. Зимова межень найбільш чітко проявляється в період зі стійкою від'ємною температурою повітря. Вона рідко триває два місяці.

При відлигах зимовий стік істотно збільшується внаслідок талих вод, перериваючи меженний період. Тому у формуванні весняного водопілля бере участь тільки частина снігозапасів. Разом з тим у гірських умовах сніготанення відбувається не одночасно по всьому водозбору, а підпорядковане висотній зональності. Все це приводить до зменшення максимальних витрат води й утворення складного гідрографу стоку з багатьма піками. Як наслідок у переважній більшості років максимальні витрати води весняного водопілля уступають максимумам дощових паводків, викликаних інтенсивними зливами.

Процеси льодоутворення (шуга, льодохід) в основному починаються в грудні. Часто вони тривають один-півтори місяці, а у нестійкі зими – протягом всього зимового періоду. Льодостав встановлюється наприкінці грудня, але буває не щорічно. Середня тривалість льодоставу – 1-2 місяці. У теплі зими бувають неодноразові скресання та очищення річок від криги. На малих гірських річках часто відбувається утворення донного льоду.

Скресають річки через декілька днів після початку підйому рівня води. Тиса в районі, як правило, скресає на декілька днів пізніше ніж малі річки. Льодохід триває недовго (2-5 днів).

Руслові процеси у річках з гірським режимом в основному зв'язані з глибинною ерозією, а ділянки річок з передгірно-рівнинним – характеризуються утворенням наносів, що є причиною нестійкості русла, його частої деформації, розгалуження тощо.

Рослинність

Деревна рослинність на території проектування відсутня. Трав’яниста рослинність на території розробки ДПТ представлена бур'янами: осот польовий, мишій, щириця, свиріпа, лобода, пирій та ін.

Сучасний стан навколишнього природнього середовища характерезується як відносно стабільний. Незважаючи на ряд негативних факторів, в цілому, стан довкілля на території області має тенденцію до покращення.

Висновок базується на доповіді Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА (2015 рік), натурних спостережень.

Повітряне середовище.

За метеорологічними умовами проектований регіон відноситься до територій з високим потенціалом забруднення повітря та досить несприятливими умовами розсіювання промислових викидів (Районування України за потенціалом забруднення).

Стан повітря залежить від обсягів забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин у повітря Закарпатської області Протягом 2015 року відбулося незначне збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Із загальної кількості викидів забруднюючих речовин 54,6% складають речовини, що належать до парникових газів, зокрема, метан. Крім того, 0,1 млн.т становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю.

Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Хустський район ( 23,87%) посідає друге місце після Ужгородського.

Серед підприємств, які здійснюють найбільші викиди в атмосферне повітря в регіоні залишаються ПАТ «Закарпатгаз» та магістральні газопроводи «Прикарпаттрансгаз» ДК «Укртрансгаз». Головними причинами забруднення атмосферного повітря є кількість перекачаного газу, застаріле технічне обладнання, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях.

Також головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2015 році склали 91,9 % від загального обсягу викидів. За останні роки значно виросла кількість автомобільного транспорту, відмічається ріст автозаправних станцій, що є вагомим джерелом у забрудненні атмосферногоповітря.

На сьогодні зовнішні (транзитні) транспортні потоки концентруються на автодорозі М-06 «Київ-Чоп», яка пересікає та роз’єднує населений пункт навпіл.

На території с. Рокосово потужних джерел забруднення немає.

Водний басейн

У селі відсутнє центральне водопостачання і водовідведення. Водопостачання села здійснюється від артсверловини та колодязів. Власники садибних забудов користуються вигребами. Забруднені дощові води скидуються у придорожні канави та самопливом на нижче лежачу територію.

На відміну від поверхневих, підземні води більш захищені від антропогенного впливу. Однак, їх якість здебільшого залежить від якісних характеристик поверхневого стоку. Забруднення підземного водоносного горизонту на території садибної забудови пов'язане з порушеннями санітарних вимог щодо обладнання та будівництва вигрібних ям, надвірних вбиралень, гноєсховищ, внесення мінеральних добрив, тощо.

Для забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки та охорони від випадкового або навмисного забруднення поверхневих чи підземних джерел і водопровідних споруд (незалежно від форми власності або відомчої підпорядкованості), а також прилеглих до них територій слід передбачати дотримання параметрів зон санітарної охорони (відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013) та дотримання у межах даних зон режимів господарської діяльності, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №2024 від 18.12.1998 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів».

Проектні рішення ДПТ також враховують необхідність дотримання особливого господарського режиму на території зон санітарної охорони колодязя.

Стан ґрунтів

Спеціальні роботи (геохімічна зйомка) щодо вивчення стану ґрунтів міста впродовж останніх 20-ти років не виконувались. Регулярне спостереження за санітарним станом ґрунтів непроводиться.

Земельні ресурси зазнають негативного впливу від накопичень побутових відходів, значна частина яких могла б знайти застосування як вторинна сировина. На території Хустського району відсутні підприємства з перероблення та утилізації відходів виробництва.

Вивезення твердих побутових відходів з території села здійснює на централізоване сміттєзвалище.

Ще одним суттєвим джерелом забруднення ґрунтів є кладовище, яке розташоване в центральній частині села, у безпосередній близькості від житлових будинків. Санітарно- захисна зона від території діючого кладовища до житлових і громадських будівель повинна бути не меншою 300 м, а від закритих (з закінченим кладовищним періодом) – 50 м. В даному випадку норми невитримані.

Забруднені ґрунти є вторинним джерелом забруднення підземних та поверхневих вод, а також повітря через незадовільний стан покриття вулиць, недостатню кількість зелених насаджень.

Радіаційний стан

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 і №600 від 29.08.1994, с.Підгорб не входить у перелік територій, забруднених у результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Середнє значення експозиційної дози гамма-випромінювання знаходиться в межах норми і складає 11,5 мкР/год. (в діапазоні від 11 до 30 мкР/год.).

Дозиметричний паспорт не розроблявся, радіаційне обстеження села не проводилось.

Природна радіоактивність не перевищує допустимі норми згідно БДУ – 91.

Виходу радону не зареєстровано. Система планувальних обмежень відсутня.

Електромагнітне забруднення

Електропостачання с. Рокосово на даний час забезпечується по лініях електропередачі 10 кВ через електропідстанції.

Передача та розподіл електроенергії між споживачами села здійснюється по лініях електропередачі 6 кВ через трансформаторні підстанції 6/0,4 кВ (ТП-6/0,4 кВ).

Акустичний режим

Основним джерелом шуму є вулична мережа з інтенсивним рухом автотранспорту.

Природно-заповідний фонд

Об’єкти природньо-заповідного фонду на території Рокосівсь сільради відсутні.

Планувальні обмеження

Система планувальних обмежень техногенного характеру с. Рокосово представлена санітарно-захисними зонами від інженерних споруд і комунікацій.

Головні планувальні обмеження представлені санітарно-захисними зонами:

-    Охоронні зони від ЛЕП 0,4 кВ ( 2 м в кожен бік);

Враховуючи те, що в умовах сформованого міста витримати вимоги по територіальних розривах санітарно-захисних зон неможливо, головним завданням підприємств, що їх створюють, є впровадження новітніх технологій з подальшим погодженням скорочення параметрів санітарних захисних зон до мінімально-можливих розмірів. У відповідності з ДСП 173-96 (п. 5.14) проекти організації СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства. Здійснення екологічної політики має бути зорієнтоване не на екстенсивні дії (віддалення від джерела забруднення), а на усунення причини забруднення (впливу цього джерела на довкілля) та забезпечення екологічної стабільності розвитку міста. Основний шлях в цьому напрямку – модернізація технологій виробничих процесів.

Одними із суттєвих джерел забруднення природного середовища і важливих факторів, які обумовлюють планувальну структуру населеного пункту з точки зору територіальної обмеженості, є кладовища традиційного поховання. Санітарно-захисна зона від території діючих кладовищ до житлових і громадських будівель повинна бути не меншою 300 м, а від закритих (з закінченим кладовищним періодом) – 50 м. Умови утримання та упорядкування кладовищ повинні відповідати вимогам ДСП 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» від 01.07.1999 року.

При прийнятті проектних рішень щодо функціонального використання території також враховуються інші охоронні зони комунікаційних об’єктів, інженернихмереж.

Об’єкти природно-заповідного фонду та прибережних захисних смуг канал.

Окрім того, для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на меліоративних системах встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування. Розміри смуг відведення та режим користування ними встановлюються за проектом.

 

SWOT- аналіз екологічноїситуації

Робочою групою з проведення СЕО був виконаний SWOT-аналіз екологічної

ситуації Хустського району, узагальнені результати якого наведені в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1.

Сильні сторони  

Слабкі сторони

Економічний і фінансовий центр

Хустського району, значна концентрація фінансових ресурсів

Недіючі промислові підприємства, що не реконструюються та не модернізуються

Високий потенціал енергозбереження

Неефективне використання природних

ресурсів

Розвинута транспортна інфраструктура

Забруднення повітряного басейну

Нова сміттєсортувальна лінія

Неналежна очистка стічних вод

 

Розвинута інфраструктура енерго-, газо-, водо-, теплопостачання

Недотримання режиму прибережних захисних смуг

 

Високий рівень активності екологічної

громадськості

Відсутність результатів досліджень стану

довкілля на здоров’я населення

 

Високий рівень стурбованості городян

щодо стану довкілля у селищі

Відсутність оперативного попередження

населення про екологічні загрози

 

Наявність у межах селища об’єктів

природно-заповідного фонду

Відсутність належного громадського

контролю за охороною довкілля

 

Можливості

Загрози

 

Значний кліматичний і технологічний потенціал для впровадження сонячної

енергетики

Неможливість модернізувати виробничі потужності на підприємствах через

відсутність ресурсів

 

Використання альтернативних джерел

енергії

Високий рівень міграції населення з

селища

 

Подальший розвиток екологічного управління

Високий рівень захворюваності

 

Високий потенціал економії енергоресурсів в секторі споживачів

Значна залежність регіону від зовнішнього постачання енергоресурсів

 

Подальша інтеграція в ЄС

Політична нестабільність

 

 

5. Характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Планова діяльність садового будинку не передбачає утворення будь-яких забруднюючих речовин і виділення їх в атмосферне повітря.

Можливі незначні викиди в атмосферу при роботі топкової, яка буде в зимовий період ліквідовувати можливій дефіцит необхідного тепла для ефективної роботи вентиляційної системи опалення будівлі садового будинку. Робота прибудованої топкової передбачається на твердому пальному. Паливом для топкової служитимуть дерев’яні пелети. Розрахункова потужністю топкової становитиме - 180 кВт.

Мікроклімат.

Негативні наслідки планованої діяльності на мікроклімат, а також вплив фізичних факторів впливу на найближчу житлову зону відсутнє. Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудеться.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.

Ґрунти.

Зміни, які чинять шкідливі впливи на ґрунтовий шар не відбудуться зважаючи на відповідні проектні заходи.

З метою покращення стану навколишнього середовища проектом передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

1)                  Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічніумови:

-   проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням;

-   інженерна підготовка території - вертикальне планування та регулювання поверхневого стоку, благоустрій господарчих об’єктів, влаштування твердого покриттядоріг;

-   для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими відходами» (постанова кабінету Міністрів від 04.04.2004 р. № 265) проектом передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним використанням іутилізацією.

2)                        Заходи, що покращують стан повітряногобасейну:

-   інженерний благоустрій та озелененнятериторії

-   централізоване каналізування, санітарнеочищення.

3)                Сплановане відведення дощових стоків та будівництво локальних очисних споруд, типу«Біотал».

В цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та задоволення потреб місцевого населення.

Розміщення індивідуального садового будинку на вказаній території не пошкодять існуючого ландшафту, так як будуть дотримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою.

Біорізноманіття.

Проектом передбачається максимально зберегти існуючі зелені насадження та деревну рослинність. Видалення зелених насаджень на проектній ділянці непередбачається.

По всій довжині периметру ділянки та окремі території проектом передбачається влаштування зони озеленення.

Влаштування зелених зон має виключно позитивний вплив на біорізноманіття.

Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в результаті будівництва/експлуатації об’єкта планової діяльності не прогнозується.

Наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин на території не відмічено. В процесі будівництва об’єктів проектування вплив на рослинний покрив в основному буде виявлятися в пошкодженні та частковому знищенні рослинності транспортними засобами, загибелі і пригніченні рослинного покриву при виникненні аварійних ситуацій.

Водне середовище.

Негативних впливів на водне середовище, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів, надходження у водне середовище забруднюючих речовин не відбуватиметься.

Експлуатація проектованого об'єкта не передбачає використання води на виробничі потреби.

Ділянка, що розглядається, не відноситься до земель водного фонду, прибережно- захисних смуг, лісогосподарських зон, територій історико-культурного, природозаповідного, рекреаційного чи оздоровчого призначення.

Об’єкти природно-заповідного фонду на території села відсутні. Також територія ДПТ не межує із структурними елементами екомережі Хустського району.

Під час експлуатації садового будинку викиди забруднюючих речовин не спостерігаються.

Промислові відходи.

Як відомо, в ієрархії поводження з відходами на першому місці стоїть запобігання утворенню відходів. При експлуатації садового будинку такі відходи утворюватися не будуть.

Тверді побутові відходи (ТПВ), що будуть утворюватися під час експлуатації об’єкта передбачається збирати в контейнер, та вивозити спеціалізованим організаціями згідно графіку та по мірі необхідності.

У разі виявлення та ідентифікації серед побутового сміття небезпечних відходів, – необхідно вживати заходів для їх видалення та утилізації відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вся викошена трава з території об’єкта вивозиться спеціалізованою організацією в місця утилізації. Категорично заборонено спалювання скошеної трави.

Поверхневі та підземні води.

Інфільтрація в грунт дощових вод передбачається природнім способом. Організоване відведення дощових стоків передбачається з майданчиків з твердим покриттям.

Передбачені системи водопостачання та водовідведення господарсько-побутових стоків.

Вплив на грунт та надра.

Заходи для забезпечення нормативного стану земельних ресурсів під час рекультивації та будівництвавключають:

1.                       Обов'язкове дотримання меж території, відведеної длябудівництва.

2.                       Складування рослинного ґрунту на спеціально відведених майданчиках з наступним використання його при рекультивації, вертикального планування будівельногомайданчику.

3.                       Всі будівельні матеріали мають бути розміщені на спеціально відведеній ділянці з твердим покриттям.

4.                       Контроль за роботою інженерного обладнання, механізмів і транспортних засобів, своєчасний ремонт, недопущення роботи несправнихмеханізмів.

5.                       Заправка будівельної техніки лише закритим способом – автозаправниками.

6.                       На будівельному майданчику біля в’їзних воріт передбачено місце мийки коліс для будівельного транспорту, щовиїжджає.

7.                       Складання будівельних матеріалів та конструкцій в межах території відведення на вільних майданчиках з метою уникнення загромадження проїздів тапроходів.

Тож у процесі будівництва та експлуатації об’єкта, створення додаткових негативних впливів на грунт та надра не передбачається.

Проектом передбачається максимальне збереження існуючого рельєфу. Всі майданчики, під’їзди та доріжки передбачаються з влаштуванням мощення. Типи покриття прийняти із дотриманням діючих норм, виходячи з експлуатаційної доцільності.

Атмосферне повітря.

Значний шкідливий вплив на атмосферне повітря від експлуатації садового будинку не передбачається. Викошені трави з території передбачається вивозити в спеціальні місця для утилізації. ЗАБОРОНЕНО спалювання викошеної трави на території об’єкту.

Акустичний вплив.

Під час будівництва об’єкта, від роботи будівельної техніки та інвентаря можливе виконання тимчасового додаткового шумового навантаження.

Під час експлуатації будівлі садового будинку рівень технологічного шуму від обладнання та роботи інженерних мереж не перевищуватиме 75 ДБ.

Світлове, теплове та радіаційне забруднення.

Перераховані    впливина  довкілля       від               експлуатації садового будинку не передбачаються.

Флора та фауна.

Охорона рослинного і тваринного світу.

Передбачається не менш ніж дворазовий покіс трави на території об’єкта з   послідуючим її вивозом.

Незначним, об’єктом впливу на тваринний світ під час будівництва служитиме робота будівельної техніки та інвентаря.

З огляду на характер запланованих робіт, значного впливу на місцеву фауну та флору не очікується.

Після будівництва проводиться комплексний благоустрій території. Тверде покриття не передбачає знищення рослин чи тварин.

Геологічне середовище.

Очікується позитивний вплив.

6.     Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

 

           Негативним впливом є зростання захворюваності та загальної смертності населення, хоча показник смертності по району є одним з найнижчих серед районів області. Ріст захворюваності пройшов, у першу чергу, за рахунок хвороб системи кровообігу. Спостерігається також зростання рівня захворювань пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря, зокрема на бронхіальну астму серед дорослих та дітей. Спостерігається незначний ріст захворюваності на рак. Кількість померлих від злоякісних захворювань залишається незначною.

7.     Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

 

Проектні рішення ДПТ розроблено згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: Статті 3 «Основні принципи охорони навколишнього природного середовища».

Відповідно до нормативно-правової бази України було прийнято ряд зобов’язань:

1)                       пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природнихресурсів;

2)                       виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природногосередовища;

3)                       планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу;

4)                       проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів ікомплексів;

5)                       узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території було обґрунтовано;

6)                       забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації,у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

7)                       у звіті СЕО надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природнесередовище;

8)                       компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природногосередовища;

9)                       оцінка ступеню антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічнуобстановку;

10)                   поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природногосередовища;

11)                   використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об'єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охоронудовкілля.

18.     Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 № 29) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – будь які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Вторинні наслідки – вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх прийняття.

Кумулятивні наслідки – нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання. Ймовірність того, що реалізація ДПТ призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, єнезначною.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

Коротко - та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі відсутні.

Підсумки по ключовим негативним (тимчасовим) наслідкам, що були визначені, та заходам по їх пом'якшенню, надані в Таблиці 5 нижче.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5

Питання

Потенційний вплив

Заходи по скороченню

негативного впливу

1

Загальні впливи

Під час будівництва садового будинку та допоміжних (очисних споруд, лінії електропередач і т.д.) об'єктів проекту передбачаються такі

– Підготовка та втілення плану організації, будівництва, щоб скоротити та пом'якшити загальні наслідки будівництва, в тому числі шум, викиди в атмосферу, утворення та утилізацію відходів ризики ерозії;

- Вибір підрядників, котрі дотримуватимуться відповідних екологічних та соціальних вимог;

- Безперервний контроль за впливами згідно з відповідними національними, екологічними, стандартами і вимогами ЄБРР.

2

Лінія електропередач

Прокладання лінії

передач 0,4кВ до місцевої підстанції буде

проходити через кілька

доріг і земельних ділянок та вимагатиме копання ґрунту та

горизонтального буріння.

-    Забезпечення відповідної конструкціїта

маршрутизації лінії, щоб уникнути або звести до мінімуму вплив на

місцеву інфраструктури та рух транспортних засобів.   -    Дотримування відповіднихсанітарних, екологічних та вимог і норм з безпеки.

 

16.     Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єкту доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема, огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.

Перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких включає:

-   ресурсозберігаючі заходи – збереження і раціональне використання земельних та водних ресурсів, повторне їх використання таін.;

-   планувальні заходи – функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон та санітарних розривів, озеленення таін.;

-   відновлювальні заходи - технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовищатощо;

-   захисні заходи:

На всіх етапах реалізації ДПТ проектні рішення будуть здійснюватися в відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимоги Закону України «Про охорону земель»; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря» тощо. - охоронні заходи – передбачити систему моніторингу зі спостереженням за технічним станом обладнання, за станом ґрунтів та здійснення контролюють за дотриманням ГДВ забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні впливу планової діяльності.

Заходи з техніки безпеки й охорони праці:

Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції застосовуваного електроустаткування відповідають умовам навколишнього середовища і пожежної безпеки приміщень відповідно до вимог ПУЕ.

Рівень електричних і магнітних випромінювань від проектованих електроустановок не викликають погіршення існуючого стану навколишнього середовища

Длязахистулюдей відураженняелектричнимструмом,атакож будівлівідпожежі передбачаються пристрої захисного відключення ПЗВ. Види електричних проводокіспосіб прокладки електричних мереж прийняті з урахуваннямвимогелектропожежобезпеки.              

Експлуатація електроустановок здійснюється кваліфікованим персоналом.

Електромонтажні роботи вести в строгій відповідності з діючими нормами та заходами щодо охорони праці і техніки безпеки.

Протипожежні заходи:

Згідно ПУЕ гасіння пожежі даного об'єкту передбачено хімічними засобами (порошкові вогнегасники). Використання води виключено.

Проектом передбачається відповідне оснащення приміщень засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем.

Також оцінюються обмеження будівництва об’єкту за умовами навколишнього природного, соціального, техногенного середовища та обсяг інженерної підготовки території, необхідний для дотримання умов безпеки навколишньогосередовища.

7.     Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

 

Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження даної планованої діяльності. Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням варіантів можливого розміщення садового будинку та техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку населеного пункту.

Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.

У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмова від реалізації будівництва об’єкту, що проектується, призведе до неможливості подальшого економічного розвитку с. Рокосово. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.

За даним варіантом подальший стабільний розвиток є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та погіршення ситуації вцілому.

Опис здійснення стратегічної екологічноїоцінки

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і споруд, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногеннихумов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

1)                                       аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:

                                      проаналізовано в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

                                 розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферногосередовища;

                                оцінено можливі зміни в природних та антропогеннихекосистемах;

                                          проаналізовано склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, особливості гідрогеологічних умов майданчика за результатами інженерно-геологічних вишукувань.

2)                                     консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

3)                                     розглянуто способи ліквідації наслідків;

4)                                       особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованоїдіяльності;

5)                                     отриманні зауваження і пропозиції до проекту містобудівноїдокументації;

6)                                          проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.

В ході СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

8.     ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’ЯНАСЕЛЕННЯ

 

Положення щодо створення системи моніторингу довкілля с. Рокосово визначає порядок створення та функціонування системи з урахуванням стану довкілля та природоохоронної діяльності району в цілому, визначає основні завдання районної системи моніторингу довкілля, суб'єктів системи, їх завдання відповідно до конкретного ресурсу, принципи організації та функціонування системи, взаємовідносини між суб'єктами під час створення та опрацювання системи моніторингу, структуру системи, організаційний механізм їїстворення.

Запропоноване Положення слід розробити відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища” та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля».

Система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Екологічний та соціальний моніторинг для об’єкту СЕС буде здійснюватися з метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства під час її будівництва і експлуатації та втілення всіх заходів щодо мінімізації ймовірних впливів та наслідків на навколишнє природне та соціальне середовище.

Загальною метою моніторингу екологічних та соціальних аспектів даного проекту є забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та мінімізації впливів та наслідків успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.

Екологічний та соціальний моніторинг також передбачає своєчасне виявлення нових проблем та питань, що викликають занепокоєння. Моніторинг має відбуватись на декількох рівнях та передбачати можливі екологічні загрози та/або виявляти під час його здійснення впливи, що не були передбачені раніше.

Програма екологічного моніторингу буде працювати під час будівництва та експлуатації об’єкту. Вона складається із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету та ключові індикатори та критерії для оцінки.

Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього життєвого циклу об’єкту: будівництво - експлуатація - виведення із експлуатації.

Моніторинг включає, але не обмежується наступними етапами:

1.    Вибір параметрів навколишнього природного та соціального середовища для певнихаспектів;

2.    Встановлення ключових параметрівмоніторингу;

3.    Візуальнийогляд;

4.    Регулярний відбір зразків/проб та їхдослідження;

5.    Регулярні опитування та зустрічі із громадою, яка потенційно потрапляє в зону впливу об’єкту планованоїдіяльності;

6.    Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту на навколишнє природне та соціальнесередовище.

7.    Регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми моніторингу та її коригування в разінеобхідності.

 

Внутрішній моніторинг

Перед початком будівництва буде призначено фахівця, який буде відповідальним за дотримання екологічних та соціальних вимог під час будівельних робіт. Також ця людина буде підтримувати регулярний контакт не тільки із державними контролюючими органами, а й начальником відділу охорони навколишнього природного середовища, начальником відділу охорони праці та особою, відповідальною на підприємстві за зв’язок із громадськістю та корпоративну соціальну відповідальність.

Зовнішній моніторинг та оцінка

Передбачається виконання зовнішнього моніторингу об’єкту силами органів державного нагляду (територіальні органи Державної екологічної інспекції України, Держпродспоживслужби України та Держпраці), місцевого самоврядування та місцевих громадських об’єднань, представниками кредиторів та інвесторів, в т.ч. залученими аудиторськими компаніями.

Органи державного нагляду здійснюватимуть моніторинг та контроль підприємства шляхом проведення планових та позапланових перевірок із залученням інших зацікавлених сторін.

Органи місцевого самоврядування та місцеві громадські об’єднання мають право долучатись до контролюючих органів або відвідувати об’єкт самостійно відповідно до вимог біобезпеки, що встановлені на підприємстві будуть публікувати на власному сайті скан - копії результатів лабораторних досліджень параметрів навколишнього середовища, що виконуються в рамках моніторингу, не пізніше ніж через 5 (п’ять) робочих днів після отримання їхоригіналів.

12.  Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності).

 

   Дослідники дійшли наступного висновку: як зазначено вище, при виконанні всіх належних умов будівництва та подальшої експлуатації обєкту, в першу чергу – виконання всіх заходів у сфері централізованого водовідведення, негативний вплив на екологічну ситуацію відсутній. Відтак відсутній і транскордонний вплив.

   При цьому важливу роль відіграватиме організація вивезення побутових відходів з території обєкту після здачі в експлуатацію, а також рівень громадської та екологічної свідомості місцевих мешканців. Проте відсутні механізми значного впливу на цей фактор з боку замовника планових робіт.

13.                 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

У Звіті з стратегічної екологічної оцінки нового будівництва житлового будинку в с. Рокосово, проведено оцінку впливів на довкілля об’єкту планованої діяльності в регіоні його розміщення.

Даний документ - Резюме нетехнічного характеру (РНХ) - містить коротку інформацію про потенційні екологічні та соціальні наслідки, які мають відношення до запропонованоїдіяльності.

Також пропонуються відповідні заходи по зниженню негативних екологічних та соціальних наслідків, що можуть виникнути в процесі будівництва та експлуатації об’єкту планованої діяльності.

Цей документ (РНХ) буде розміщений у зазначених нижче місцях для ознайомлення і для надання коментарів. Будь-яка особа може надати свої зауваження та рекомендації щодо екологічних, соціальних та інших аспектів цього проекту для Хустської районної державної адміністрації.

ВИСНОВОК

 

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок що розроблений «Детальний план території щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового розташованої   в с. Рокосово, вул. Центральна, б/н Хустського району, Закарпатської області» відповідає вимогам державним та регіональним стратегічним документам, реалізація заходів планової діяльності не справляє значного негативного впливу на стан довкілля та здоров’я населення.

За результатами стратегічної екологічної оцінки надано рекомендації до змісту заходів планової діяльності та заходи з моніторингу впливу реалізації планової діяльності на довкілля, що відповідно до ст.9 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» повинно бути враховане в документі детальногопланування.

Замовник ЗВІТУ: Рокосівська сільська рада в особі сільського голови П.І. Джуга

Юридична адреса: 90454, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, вул. Центральна, 90, тел.: 031-42-42-109,e-mail:rada.rokosovo@mail.ru

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

При розробці стратегічної екологічної оцінки генерального плану селища використані такі матеріали:

Земельний кодекс України від 18.12.92 р., № 561-ХІІ (із змінами і доповненнями); Закон України «Про Генеральну схему планування території України» від 7.02.02.

р., № 3059-ІІІ;

Закон України «Про державне прогнозування та розробку програм економічного та соціального розвитку України» від 23.03.2000 р. № 1602;

Закон України «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів» від 28.12.1998 р. № 2349;

Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII;

Закон України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище»; Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку »;

ДСП № 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів;

ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря на селених пунктів

ДСанПіН 2.2.2.028-99 Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України;

http://carpathians.eu/?id=518

https://uk.wikipedia.org

http://imsu-zakarpattja.com/uzhgorod.html?start=6

http://nu-rda.gov.ua/novunu/info/746.pdf

Гомонай В.І., Богоста А.С., Лобко В.Ю., Тацькар А.Р. Актуальні аспекти стану навколишнього середовища на Закарпатті

 

 


alt

 

alt

alt

 
РІШЕННЯ 210 PDF Друк

alt

alt

alt

alt

alt

alt

alt

alt

alt

 
СПИСОК ДЕПУТАТІВ РОКОСІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ VII СКЛИКАННЯ PDF Друк

1. Барзул Наталія Михайлівна

2. Білецький Іван Юрійович

3. Білецький Микола Золтанович

4. Білецький Іван Антонович

5. Білецький Іван Павлович

6. Гера Юрій Юрійович

7. Джуга Світлана Михайлівна

8. Дубровський Василь Михайлович

9. Келемен Іван Антонович

10. Куцик Володимир Степанович

11. Лихтей Іван Іванович

12. Лучкей Світлана Вікторівна

13. Михайленко Любов Михайлівна

14.Палчей Віктор Андрійович

13. Палчей Іван Юрійович

16. Поп Віктор Васильович

17. Роман Юрій Іванович

18. Скоблей Любов Володимирівна

19. Цугорка Михайло Іванович

20.Чийпеш Віктор Михайлович

21.Шперик Іван Степанович

 
Проект рішень про встановлення ставок единого податку для фізичних осіб на2020 рік.Таблиці PDF Друк

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

Image00001

 
заява PDF Друк

alt

alt

alt

alt

alt

alt

alt

 

 
Аналіз регуляторного впливу PDF Друк

arv1

arv1

arv1

 
Привітання зі святом Великодня PDF Друк

paskha2019

 
День довкілля PDF Друк

5 квітня 2019 року було проведено озеленення території де було висаджено

50 саджанців , липи та акації

 

0-02-05-1df3bbfa7f8d64dd2b2a18c44009742f8907dc45f9234e68bfdb043a476c6370 49f3ef0a0-02-07-0d8c96a645aebaa9d2a40e7794f58611757b53b5fd9b9dbbc04b5f0d7bf44a7b 973a649a0-02-07-059f72a2b597a9407a0266ad7368d59322f7071718fed271e88c3c6396a5c8f1 4505e7bb0-02-07-7e4a080c44e16d906c622b52d99c30ba2ef4b5fb8fb5e477f1a20bdb1438c5d4 417f19600-02-07-9843bd6fb8cef938ce21bbee3cd7497e9f09761094026c073d0b7866d9a2a6c1 c7f0100e0-02-07-531550879696f42d266c9ec2f57ad397c667a89acbe6bf387d22f270a315aee6 cdcc27200-02-07-66d99092a4927ae5e5bd6e2b9a815aa71e59017b7404d4eb4685f28055505c8a e265389c

 
Паспорти PDF Друк

Паспорт 0117461

Паспорт 0117130

Паспорт 0116030

Паспорт 0114060

паспорт 0114030

Паспорт 01101010

Паспорт 0110150

Розпорядження № 16.0

 
Посадка сакур в центрі села Рокосово PDF Друк

За сприяння Білецького Мирослава Золтановича - обласного депутата, було проведено озеленення працівниками

Рокосівської сільської ради, посадка сакур в центрі села Рокосово на площі біля сільського будинку культури.

 bil1

 bil1

 bil1

 
З 8 березня! PDF Друк

Любі жінки-1

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 11